Православні хрести: всі види і їх значення

Лалібела - невелике містечко в Ефіопії, яке стало відоме на весь світ своїми кам'яними церквами. Кожен храм в місті висічений з монолітної скелі і знаходиться нижче рівня землі. Це не просто місце молитви, це цілі витвори мистецтва. Храми прикрашені хрестами, настінними розписами і навіть ісламськими візерунками.

Самою шанованою реліквією в ефіопській церкві став хрест Лалібела, який зберігається в найбільшому скельному храмі. На вершині храму розташовується підковоподібний ореол з хрестом і 12 променями. Вони уособлюють Ісуса і його 12 учнів.

В Ефіопії хресту Лалібела також приписують унікальні цілющі властивості. Батюшка прикладає хрест до тіла віруючого, аби благословити і зцілити від хвороб.

Місце і час появи - Ірландія VIII століття. За легендою, святий Патрік, благословляючи Ірландію, об'єднав символ хреста з першим язичницьким символом Сонця, щоб показати вічність Спасителя.

Один з перших прихованих символів християнства. Представлена у вигляді монограми імені Христа і складається з перших двох букв його імені. Саме цей знак носили перші християни в Римі замість зображення Христа. Останній протягом перших трьох століть вважався символом мучеництва, а його прихильники піддавалися гонінням.

Іноді до хризма додавали літери "альфа" і "омега", так звані символи вічності.

Був поширений в Єгипті, а також у провінціях Римської імперії. Такі хрести з горизонтальною балкою на вертикальному стовпі використовували для розп'яття злочинців. Т-подібний хрест ще називають "хрестом святого Антонія" - на честь одного із засновників чернецтва в Єгипті в IV столітті.

Т-подібна частина хреста з поперечною балкою і кругом була прототипом нілометра. Оскільки з давніх часів розлиття Нілу вважалося порятунком Єгипту, то й до цього знаку ставилися з особливим благоговінням. Йому навіть приписували магічні властивості. Хрест або букву Т, яку він зображував, єгиптянки одягали на шию дітям в якості амулета, що зцілює від хвороб і відроджує життєву силу.

Всі єгипетські боги в правій руці тримали цей знак. Вважалося, що він допомагає приборкати ворогів і дарує безсмертя.

У I столітті єгиптяни прийняли християнство, але зберегли анх в своїй символіці. Його зображували на надгробках разом з християнським хрестом.

За переказами, саме на цьому хресті у вигляді літери "Х" (з чотирма кінцями) був розп'ятий один з 12 учнів Ісуса, апостол Андрій Первозванний.

Такий хрест найбільш поширений в Росії і країнах Причорномор'я, де проходив місіонерський шлях апостола Андрія.

Андріївський хрест також зображений на державній символіці Шотландії, а також на прапорі ВМФ РФ.

Ще в дохристиянські часи якір, в силу свого рятівного призначення, вважався священним. У Стародавньому Римі йому поклонялися і на нього молилися. Зберігали якоря в спеціальних храмах, присвячених богам морів і річок.

Не дивно, що цей язичницький символ взяли на озброєння християни. Якщо подивитися на стародавнє зображення якоря, то воно дуже нагадує хрест.

У ранньому християнстві якір став символом надії і віри. У I столітті н. е. він був таємним знаком християн. Спершу християни зображували якоря на каменях своїх перснів. Причому якір в таких зображеннях ототожнювався з хрестом, оскільки супроводжувався «монограмою Христа».

Монограма утворюється шляхом поєднання перших грецьких літер імені Христа - Х (хі) і Р (ро). Відома як знак перемоги і порятунку.

Перші свідчення появи «монограми Христа» відносять до середини III століття.

За однією з легенд, хрест наснився імператору Костянтину в ніч перед важливою битвою і передрікав йому перемогу. Натхненний таємничим сновидінням, він зробив монограму своєю емблемою і головним військовим знаком армії.

Костянтин став першим римським імператором, який офіційно дозволив сповідувати християнство. Прихожан більше не переслідували, а монограма Христа стала першим загальноприйнятим символом християнства.

Складається з перехресного злиття двох грецьких букв "I" (йот) і "X" (хі), з яких починається ім'я Христа. Дві поперечини утворюють букву "Х" з вертикальною по центру.

Починаючи з IV століття, хрест втрачає своє символічне забарвлення, наближаючись до простої форми, що нагадує букву «I» або «X».

В кінці IV століття у «монограмі Христа» стали малювати поперечну риску. Таким чином в ній поєднали дві літери, «Т» і «Р».

Грецька буква р (ро) означала царя Ісуса, а буква Т (тав) над ним символізувала його хрест.

Ця монограма зустрічається на надгробках і в усипальницях, а також на грецьких плитах.

У цьому хресті знайшла своє відображення давня легенда про Мойсея. Як сказано в Старому Завіті, Господь наділив посох Мойсея пастирською владою.

Буква X (перша буква імені Христа) перетинає нижню частину палиці і утворює монограму Спасителя.

«Посохом пастиря» імператори нагороджували архієреїв Візантії.

У ранньому християнстві тризуб, яким раніше ловили рибу, вважався уособленням Царства Божого на землі.

Монограмою-тризубець позначали прийняття таїнства хрещення. Тризубець символічно означав "улов", приєднання до Царства Небесного.

У IV столітті монограма Костянтина дещо змінилася: додалася літера "I" у вигляді поперечної балки. Таким чином виник сонцеподібний хрест, в якому поєдналися три букви - "I" -Ісус і "ХР" - Христос. Хрест символізував Бога (що є Сонце), який освітлює шлях людини до праведного життя.

Читайте також: Чим відрізняється православний хрест від католицького?

Ще має назву «потрійний хрест». Це латинський хрест з трьома горизонтальними балками, де кожна верхня коротше попередньої. Використовується в архієрейських і папських богослужіннях. Три поперечини уособлюють владу папи як головного пастиря, представника Бога на землі, а також Дерево життя.

Нижня частина цього хреста довша за інші, а вертикальна найкоротша.

Ця форма хреста є прообразом тіла людини, що розкинула руки. Задовго до християнства в Греції і в Китаї цей знак символізував Бога.

Перші зображення латинського хреста зустрічаються ще в римських катакомбах в III столітті. Вважалося, що саме на хресті такої форми розіп'яли Ісуса. Тому латинський хрест відомий ще як «Хрест Розп'яття» і «Хрест Страстей Господніх».

Ця форма хреста була найпопулярнішою в ранньохристиянську епоху. Символіка хреста пов'язана з історією страти Ісуса. Його каплевидна форма уособлює краплі крові Ісуса, пролиті за гріхи людські.

Грецьке Євангеліє II-го століття починається з зображення "каплевидного" хреста.

Згідно з церковними канонами, шестикутна форма хреста є прообразом всесвіту. Шість його кінців символізують шість днів створення світу.

Біля підніжжя хреста по діагоналі розташовується коротка перекладина. Для кожної людини вона служить мірилом, "вагами" його праведності. Одну людину вона тягне вниз під вагою гріхів; іншу - підносить в Царство Небесне після покаяння.

Такий хрест має одну верхню перекладину, а його підніжжя знаходиться під нахилом. Найбільш поширений на куполах Російських храмів. Підніжжя хреста символічно вказує на мученицьке служіння Ісуса людям.

Це хрест з трьома перекладинами, який набув поширення в XIV столітті. За переказами, верхня перекладина була прибита до хреста свитком паперу з написом на трьох мовах (єврейською, грецькою і латинською). Оригінал свитка нібито знайшла мати імператора Костянтина.

Древній символ православної церкви, який вперше з'явився в Греції. Верхня перекладина слугує дошкою для напису «Ісус Христос, Цар Юдейський», який був зроблений за наказом Понтія Пілата. Найчастіше використовується в папських процесіях.

За стародавнім звичаєм християни хрестоподібно різали хліб. Хрест, що розділяв ціле на частини, символічно поєднував тих, хто його куштував.

Під час причащання хліб символізував тіло Христа, розіп'яте за гріхи людські. Саме коло навколо нього зображувалось як знак вічності Царства Божого.

Будучи у римлян знаряддям страти, хрест за часів імператора Костянтина стає знаменням перемоги. Він символізує торжество християнства над язичництвом і шанується на найвищому рівні.

Хрест скріплював важливі договора, а також використовувався як підпис, гідний найвищої довіри. Зображенням хреста також підписували рішення Соборів.

Хрест має восьмикінцеву форму, друга перекладина якої обведена колом з вістрям на краю. “Колюче” коло символізує терновий вінець, надітий на Ісуса перед стратою.

У християнстві терновий вінець - символ мучеництва і страждань. Але не тільки. У Новому Завіті терновий вінець вже трактується з меншим трагізмом. Він стає символом перемоги Ісуса над злом і згадується в контексті "вінець правди", "вінець життя".

Хрест з кінцями у формі пелюсток. Його середина виглядає як серцевина квітки. Ця давня форма хреста з'явилася ще в Візантії і вважається споконвічною православною. Саме такий хрест був встановлений під час хрещення Русі. Завдяки своїм плавним округлим контурам, "пелюстковий" хрест носили переважно жінки.

"Пелюстковий" хрест набув значного поширення в церковному православному мистецтві.

Рівнокінцевий хрест з чотирма короткими зарубками по краях. Основу хреста складають дві прямокутні поперечини, які перетинаються під прямим кутом. Такий хрест є почесною геральдичною фігурою. Особливо часто вживається при оздобленні храмів, церковної атрибутики, священичого одягу.

Хрест, біля підніжжя якого в'ються вгору два стебла з листям і виноградом. Зображення виноградних пагонів було широко поширене в перших століттях християнства. Виноградна лоза уособлювали Христа як джерела життя. "Я єсмь лоза, а Отець Мій - виноградар", - називав себе Христос.

У такого хреста всі чотири кінця однакової довжини, тому його ще називають "рівнокінцевий". Найпоширеніша форма хреста у дохристиянських народів. Використовувався в різних значеннях: як бог Сонця, Дощу, як символ 4 головних елементів Всесвіту (повітря, земля, вогонь, вода).

Своєю назвою хрест зобов'язаний грецькому алфавіту. Чотири літери гамма, розташовані один до одного кутами, утворюють хрест.

У ранньому християнстві грецький хрест символізував Ісуса.

Хрест з напівкруглими кінцями у вигляді листочків, іноді з шишечками. «Трилисниковий» хрест символізує Трійцю, а також використовується для позначення воскресіння Ісуса. Це головний напрестольний хрест в російському православ'ї. Він зустрічається на державних символах багатьох міст (наприклад, на гербі Чернігова, Троїцька, Охтирки).

Зображений у вигляді чотирьох карткових мастей. На думку християн, «гральні карти» віддаляють людину від Бога. В цій грі, сп'яніла азартом людина входить в контакт з демонами. Всі чотири «масті» символізують хрест Ісуса, який став місцем його страждань і смерті.

Біля підніжжя хреста замість поперечини розташовується півмісяць. Останній трактується по-різному: як чаша, в якій знаходиться Тіло Христове; як корабель церковний; як якір надії на порятунок. Християни вірили, що тільки церковний корабель може доставити людину в тиху гавань вічного життя. Є й протилежні трактування: півмісяць як змій під ногами Христа.

Це восьмикутний хрест з роздвоєними кінцями. Кожен його кінець означає одну з восьми чеснот праведника в потойбічному світі.

Білий хрест на чорному тлі був знаком членів Мальтійського ордена.

Золотий емальований хрест спочатку кріпили до вервиці, потім його носили на шиї і в петлицях. Починаючи з XVIII століття лицарі вищих класів носили великі хрести. До цього дня мальтійський хрест присутній на деяких лицарських орденах в Британії.

У чотирьох кутах хреста розташовуються грецькі літери, які разом утворюють напис «IC. XP. NIKA », що означає - «Ісус Христос - Переможець».

З давніх-давен християни друкували на просфорах зображення хреста з цими переможними літерами. «Просфорний» напис означав порятунок грішників. Він мав нагадувати їм про те, яку велику ціну заплатив Ісус за спокуту людських гріхів.

Хрест зроблений у формі плетінь, які широко використовувалися в давньохристиянській різьбі та мозаїці.

Різноманітні елементи плетіння прикрашають всю поверхню хреста. Плетені візерунки були також популярною прикрасою для стародруків.

Складається з грецької букви «гами», звідси і назва. Вперше зустрічається ще в римських катакомбах. Одна з найдавніших форм хреста на Русі. Такий хрест зображений на багатьох церковних предметах, в мозаїці, орнаменті соборів.

Чотирикутний хрест з прикутою фігурою Ісуса. Біля підніжжя хреста знаходиться перекладина для ступнів Христа.

Перші зображення розп'ятого Ісуса датуються ще V століттям. Спочатку такі хрести пишно прикрашали каменями. Вони символізували перемогу добра над злом. Аж до IX століття Ісус зображувався живим і в довгому одязі. Тільки в X столітті з'явилися перші зображення мертвого Христа.

У православній традиції Ісус на хресті воскресший з розпростертими долонями. Він ніби обіймає весь світ. У католиків навпаки - Христос зображений з обвислими руками і з ранами від цвяхів, щоб таким чином підкреслити його фізичні страждання.

Католики тримають розп'яття в будинку, в лікарнях і навіть в держустановах.

Ще відомий як хрест «сходження»/«падіння». Це латинський хрест, біля підніжжя якого зображені три сходинки - головні християнські чесноти: Віра (вгорі), Надія, Милосердя.

Вважається одним з найбільш лаконічних хрестів, оскільки складається лише з двох пересічних балок, без зображення фігури Ісуса.

Є ще православна версія цього хреста, яка має більш складну символіку.

У православного хреста біля підніжжя знаходяться написи: "М. Л. Р. Б." (Лобне місце розп'яття), "Г.Г." - гора Голгофа (місце поховання Адама і розп'яття Ісуса), "Г. А." - голова Адама. Згідно з християнською легендою, тіло Ісуса висіло прямо над прахом Адама. Кров Спасителя стікала на останки Адама, спокутуючи його первородний гріх.