Зміст:
- Що таке дефекти (вади) в діамантах?
- Вплив дефектів на чистоту діаманта
- Внутрішні дефекти (вади)
- Зовнішні дефекти (вади)
Як говорив знаменитий американський ювелір Гаррі Вінстон, у діаманта, як і у людини, головне - це індивідуальність. Діамант століттями асоціювався з досконалістю, але сам він не завжди ідеальний. У кожного каменю своя історія і свої недоліки.
Відшукати один ідеальний діамант в природі - неймовірна удача і приємний виняток. Майже всі діаманти, навіть найвищої якості, "грішать" дрібними вадами. Але саме це і є підтвердженням їх унікальності та справжності.
Що таке дефекти (вади) в діамантах? Як вміти їх правильно розпізнавати? Яких дефектів варто остерігатися, а яких - ні? Про все це читайте в новій статті від ЮК!
Читайте також: Що потрібно знати про діамант: відповіді на головні питання
Що таке дефекти (вади) в діамантах?
Дефекти (вади) в діамантах - це морфологічні недосконалості природного алмазу (включення, точки, смуги, плями, тріщини), а також недоліки, які виникають внаслідок його обробки.
Як правило, такі ділянки каменю важко приховати без часткової втрати алмазної сировини.
Зазвичай, дефекти в діамантах - це не щось надзвичайне. Вони - закономірний наслідок природних особливостей формування каменю. Процес кристалізації алмазу відбувається під впливом тиску і температури, перепад яких може залишати на камені смуги і неоднорідності.
Майже всі діаманти, навіть найвищої якості, мають дрібні дефекти/включення. Не варто всіх їх боятися, адже саме вони є підтвердженням справжності каменю!
Вади в діамантах можуть розташовуватися на майданчику, гранях, рундисті (межа, яка розділяє діамант на верхню і нижню частину). Найважче приховати ті недосконалості, які розташовані в центральній частині кристала.
Анатомія круглого діаманта
Вплив дефектів на чистоту діаманта
Чистота діаманта визначає ступінь прояву внутрішніх/зовнішніх дефектів каменю. Саме від чистоти діаманта залежить його міцність і, безумовно, кінцева вартість.
Внутрішні дефекти (включення) - ключова якість чистоти каменю. Має значення все: розмір, кількість, місце їх розташування, ступінь помітності. У підсумку всі ці показники визначають цінність каменю.
Міжнародна шкала чистоти діамантів
Найбільшої шкоди каменю наносять ті дефекти, які знаходяться найближче до поверхні алмазу. Тим більша ймовірність того, що включення послабить структуру каменю і призведе до його розколу.
Порада від ЮК: Уникайте каменів, де в описі згадується “cavity” (“порожнина”): як зубам, так і діамантам, дірки ні до чого!
Внутрішні вади
Внутрішні дефекти (вади) в діаманті - це природні недосконалості, які сягають вглиб каменю, але можуть виявлятися і на його поверхні.
Їх умовно можна поділити на дві групи:
- "естетичні" дефекти, які впливають тільки на зовнішній вигляд каменю;
- глибокі дефекти, які загрожують цілісності каменю.
Кристалічні або мінеральні включення
Це частки інших мінералів, які розташовуються всередині алмазу. Включення можуть бути зовсім мікроскопічними, безбарвними або кольоровими. Великі частинки дозволяють розпізнати, який мінерал знаходиться всередині (олівін, рутил, шпінель), і називаються кристалічними.
Мінеральні включення, а також "алмаз в алмазі"
Світлі і темні точки всередині каменю можуть збиратися в щільні групи. Зовні вони схожі на хмари.
Скупчення інших кристалів усередині алмазу відбивається на його гранях, що погіршує гру світла. Тому включення типу "алмаз в алмазі" ускладнюють процес обробки каменю. Грань, на якій проявляється включення, погано піддається поліровці.
Вади структури
Є одиничним скупченням крихітних точок, які складаються з порожнин або домішок. Більш концентровані скупчення утворюють білий серпанок і знижують чистоту діаманта.
До недоліків структури також відносять деформації у вигляді паралельних смуг і швів.
Увага! Найбільш небезпечними дефектами структури є тріщини або розколи, особливо, коли така лінія досягає поверхні каменя. При сильному впливі на алмаз, він може розколотися!
Вади структури у вигляді "хмари", смуг і "туманностей"
А ось, наприклад, чорних крапок на поверхні діаманта не варто боятися. Вони лише псують зовнішній вигляд каменю, але не становлять небезпеки для його структури. Чорні точки - це області, де вуглець не встиг кристалізуватися.
Найменше чорні вкраплення видно на боках каменя. Уникайте діамантів з вкрапленнями, що розташовані ближче до вершини.
Тріщини напруги
Виникають в результаті неоднакового теплового впливу стороннього кристала, що знаходиться всередині алмаза.
Тріщини напруги
Тріщини по спайності
Пролягають завжди в одному напрямку, паралельно один до одного. По тріщинах спайності діамант може легко розколотися при ударі або при механічній напрузі.
Тріщини розлому
Це тріщини, які пролягають хаотично в усіх інших напрямках.
Тріщини розлому
Пір'я
Такі тріщини на світлі нагадують біле перо. На довговічність діаманта зазвичай впливають тільки глибокі пір'я, які досягають поверхні каменя.
Пір'я різної глибини
Двійникові площини (шви)
Лінії у вигляді паралельних смуг, які розташовуються на нижній частині діаманта. Вони з'являються при зрощенні двох кристалів алмазу. Зазвичай двійникові площини безбарвні, рідше - з жовтуватим відтінком.
Смуги двійникування з "вусами"
Зовнішні дефекти (вади)
Зовнішні дефекти - це ті недосконалості, які проявляються на поверхні огранки.
Три типи зовнішніх дефектів, які можуть бути присутніми на камені:
- природні недосконалості;
- недосконалості, що виникли в процесі обробки каменю;
- дефекти, які утворюються при механічному пошкодженні.
Огранювання - трудомісткий і відповідальний етап операції із перетворення алмазу в діамант. Перед огранувальником стоїть складне завдання пошуку компромісу між величиною кристалу і якістю його огранювання. Мета майстра полягає в пошуку форми, яка б дозволила йому зберегти первинний кристал і забезпечила бездоганність всіх його граней.
На жаль, добитися ідеальної огранки виходить далеко не завжди. Під час обдирання іі полірування на поверхні кристала можуть з'явитися дефекти, які псують зовнішній вигляд діаманту і знижують його ціну на ювелірному ринку.
Хмари, "борода" на рундисті, дрібні поглиблення - це зовнішні дефекти, які не знижують чистоту каменю. Їх можна обточити з незначною втратою алмазної сировини.
Природні межі кристала (найфи)
Це ті межі вихідного алмазу, які залишаються після обробки каменю. Зазвичай, вони не розпізнаються при розгляді зверху.
Найфи з фрагментами природного штрихування
Зазубрини, місця злому і сколи
Пористі частинки/насічки на камені, які виникають при механічному навантаженні.
Місця розлому можуть з'являтися в результаті сильного удару об твердий предмет.
Сліди удару і сколи
"Борода" (бахрома) на рундисті
"Бородою" рундиста називають дрібні тріщини і шороховатості, які поширюються всередину каменя на невелику відстань. Вони з'являються при грубому впливі під час обдирання алмазу і негативно впливають на чистоту діаманта.
При огранюванні рундиста на дуже великій швидкості зі збільшеним тиском висока ймовірність утворення поглиблень і відкритих пір. Поверхня стає не блискучою і шовковистою, а схожою за фактурою на поверхню кускового цукру. Такий камінь швидко забруднюється. Пил і жир заповнюють порожнечі, надаючи прикрасі з діамантом сірий відтінок.
У бездоганного рундиста не повинно бути своїх граней, його поверхня відполірована до абсолютної гладкості.
"Борода" на рундисті
Лінії зростання
Це різнорідності в структурі каменю у вигляді тонких ліній, які виникають в процесі формування алмазу. Вони малопомітні навіть з близької відстані.
Лінії двійникування і пластини
Це шви, які виникають на поверхні каменя при зрощуванні двох кристалів. Оскільки ці площини безбарвні, вони виглядають як тонкий шов.
Смуги двійникування
Сліди шліфування й полірування
Ці операції виконуються за допомогою алмазної пасти, при цьому напрямок руху ограночного диска має бути ретельно вивірений. В іншому випадку, на поверхні грані з'являться добре помітні при 10-кратному збільшенні смуги і штрихи, які погіршують візуальні характеристики каменю.
Щербинки і тріщини на поверхні діаманта
Фігури від удару і пошкодження ребер
Утворюються на поверхні каменя у вигляді дрібних точок/плям, а також подряпин різного калібру. Поки останні знаходяться тільки на поверхні, їх розглядають як зовнішні недосконалості.
Сколова каверна на рундисті
Додаткові грані
Йдеться про природні грані каменю. Огранщик їх залишає під рундистом після початкової огранки або після сточування дрібних дефектів. Додаткові грані не впливають на блиск каменю і є підтвердженням справжності діаманта.
Зайва грань діаманта
Лазерні голки
Це білі канали, які утворюються при лазерному свердлінні алмазу. Як правило, вони відносно прямі з невеликим діаметром.
"Лазерні голки"
Сліди подгара
З'являються при перегріванні каменю під час полірування. Представляють собою розмиті смуги або плями молочно-білого кольору. Їх можна видалити, виконавши повторно полірування. При цьому вага каменю трохи зменшиться.
"Підгар" грані і лінії росту
"Суки"
Це дрібні вузлуваті нерівномірності на відполірованому діаманті. Вони формуються із включень, які доходять до поверхні каменя.
