044499 55 55
з 9:00 до 21:00 (без вихідних)
Мої бажання
Кошик

Крізь тисячоліття: історія розвитку ювелірних прикрас

В ювелірній історії немає нічого зайвого. Поринувши в різні епохи, ви здивуєтесь, наскільки всі вони пов'язані між собою. Заглянемо в історію разом?
Крізь тисячоліття: історія розвитку ювелірних прикрас

Зміст:

  1. Перші свідоцтва про стародавні прикраси
  2. Ювелірні прикраси у давніх державах
  3. Ювелірні вироби сьогодення

Звідки бере свій початок ювелірна історія? Коли з'явилися перші сережки та каблучки? Ви знали, що деяким стародавнім екземплярам вже понад 110 тисяч років?! Археологічні розкопки у Південній Африці та Ізраїлі підтвердили, що перші прикраси з'явилися ще у ранній період розвитку людства. Звісно, вони були ще зовсім примітивні. Наприклад, у деяких народів такі предмети являли собою черепашки з дірочками.

Важко сказати, який сенс древні люди вкладали в такі предмети. Перші вироби ще не використовувалися цілеспрямовано як прикраси. Вони здебільшого були розпізнавальними знаками для племені, а також першими оберегами від різних духів. Вже тоді давні люди добре розуміли, що кожен такий предмет має певний символізм.

Кожна доба наклала свій історичний слід з неповторним стилем і відображенням світогляду на розвиток ювелірних виробів. З незграбних оберегів вони перетворилися на унікальні витвори мистецтва, де кожна деталь зроблена з філігранною точністю.

Поринувши в різні епохи, ви здивуєтесь наскільки всі вони пов'язані між собою. Без ювелірних відкриттів наших попередників, не було б усього того, що ми бачимо сьогодні. Заглянемо разом у захоплюючий світ минулого?

Читайте також: Привіт з минулого: вінтажні прикраси знову в моді

Перші свідоцтва про стародавні прикраси

Точної дати не назве ніхто. За деякими даними, перші намиста та браслети з черепашки з'явились близько 100-135 тисяч років тому. Їх знайшли археологи в Малій Азії разом з останками жінки епохи палеоліту.

Стародавні прикраси робили з усіх доступних підручних матеріалів: черепашок, каміння, квітів, кісток та сухожиль тварин. Це були досить примітивні браслети/намиста, які скріплювали первісний одяг. Такі предмети носилися не стільки з естетичною метою, скільки з прикладною: використовувалися як обереги, розпізнавальні знаки. Примітно, що в давнину прикраси носили переважно чоловіки. У стародавніх спільнотах вони вказували на те, хто був лідером, вождем.

Перші предмети, подібні зовнішньо до звичних нам прикрас, з'явилися приблизно 5000-6000 років тому. Вони були невербальним способом спілкування: по ним визначали, хто з якого народу, яке становище займає у суспільстві.

Доісторичні прикраси

Доісторичні прикраси

Не навчившись ще обробляти вироби, первісні люди прикрашали себе за допомогою всіх доступних матеріалів. Кістки, роги та ікла тварин мали особливе значення. Предки вірили в те, що вони приносять успіх на полюванні.

За деякими даними, неандертальці (перші жителі Близького Сходу та Південної Європи) робили прикраси з раковин до появи сапієнсів у Європі.

Найпоширенішими видами виробів були браслети, намисто, кулони - маленькі статуетки з дірочкою. Вони мали сакральне значення. Іноді їх розписували рослинними фарбами.

Які матеріали використовувалися для стародавніх прикрас?

Все йшло в хід: каміння, кістки, зуби, мушлі молюсків. Носили такі прикраси на різних частинах тіла. Прикраси первісних людей використовувалися як статусна відмінність всередині племені. З їхньою допомогою визначали, хто свій/чужий, вождь чи звичайний мисливець. З поширенням язичницьких вірувань прикрасам відводилася роль захисника від злих сил.

А ось естетичну цінність у такі вироби почали вкладати пізніше. Першими поціновувачами прикрас як предметів ювелірного мистецтва стали єгиптяни.

Ювелірні прикраси у стародавніх державах

З появою золота почалася нова насичена віха у ювелірній історії. Першопрохідниками у ній стали єгиптяни. Їм належить першість у виготовленні золотих каблучок, сережок, ланцюжків, браслетів. Саме в Єгипті з'явилися перші майстри з обробки золота.

Прикраси виконували роль статусних знаків. Спершу їх носили лише представники вищої касти.

У давніх державах вірили, що коштовності несуть певний магічний зміст, захищають свого власника від злих чарів, фізичного болю та хвороб. Частково ці вірування збереглися дотепер.

Читайте також: Прикраси Стародавнього Єгипту: які прикраси носили фараони?

Єгипетські прикраси

Єгипетські прикраси

Єгипетські майстри залишили після себе безліч ювелірних шедеврів – як з погляду художнього задуму, так і виконання. Примітно, що вже десятки століть тому єгиптяни володіли всіма техніками обробки металу (чеканкою, гравіюванням, інкрустацією, позолотою), вміли плавити/очищати золото. Прикраси тієї епохи вражають складними формами та барвистими орнаментами.

Усі прикраси в Єгипті несли певний магічний зміст (захищали від злих духів, хвороб). Крім того, вони були символом влади фараона. Кожен виріб носили на певних частинах тіла, які вони захищали.

Саме древні єгиптяни стали першими носити золоті обручки. Серед ранніх прикрас найбільш відомими були браслети з бірюзою, моно сережки, яскраві, масивні сережки-конго з численними підвісками. Чим вищий був соціальний статус власника, тим масивніший був виріб. Деякі екземпляри були настільки важкими, що під їхньою вагою деформувалися мочки.

Грецькі прикраси

Грецькі прикраси

Греція, праматір канонів краси й ідеальних пропорцій, не залишилася осторонь ювелірного мистецтва. Стародавні греки почали використовувати золото та каміння (аметисти, перли, смарагди) вже близько 1400 року до н.е. Пишні прикраси з камінням носили переважно жінки, аби продемонструвати свій статус та красу. Греки дуже швидко освоїли техніки гравіювання, лиття, кування, карбування, емалювання. Роботи грецьких майстрів вирізнялися пишними візерунками та ретельним опрацюванням деталей.

У Стародавній Греції користувалися попитом намиста, діадеми, гудзики та застібки. У ІІІ столітті до н.е. вже носили кольорові прикраси зі смарагдами, гранатами, перлами, аметистами. Зачіски прикрашали кольоровими шпильками з камінням.

Римські прикраси

Римські прикраси

Типова прикраса римської епохи - брошка, якою скріплювали одяг. З розквітом Римської імперії популярними стали персні, намиста з монет з портретом імператора. Жоден золотий виріб не одягався просто так. Кожен мав свій особливий сенс.

У VIII столітті в Тоскані вперше здобули золото з гранульованою текстурою. Майстри почали виготовляти масивні сережки, намиста, браслети, а також підвіски, які були порожні всередині та заповнювалися духами.

Римляни високого статусу прикрашали себе золотом, тоді як торговцям і міщанам було доступно срібло. Каблучки були аксесуаром вищого стану. Дійшло до того, що імператори навіть видавали спеціальні дозволи на їх носіння. Особливе значення приділялося перстням-печаткам. Їх використовували під час укладання шлюбу, як підпис на документах, а також для таврування речей.

Не менш оригінальним був спосіб носіння сережок. Сережки вважалися чоловічою прикрасою і одягалися на обидва вуха. В античності, а пізніше і в Середньовіччі, одна сережка вказувала на те, що ви раб чи циган.

Прикраси епохи Середньовіччя та Відродження

Епоха Середньовіччя та Відродження

У період раннього Середньовіччя центром ювелірної справи були монастирі. Прикраси на той час грали роль амулетів. Хрестові походи та освоєння нових торгових шляхів відкрили Європі нові ювелірні технології. З'явилися перші гільдії ювелірів.

У середньовічній Європі коштовності могли носити лише ченці, королі, дворяни. Було навіть ухвалено закон з обмеження носіння коштовностей у XIII столітті. Згідно з документом, простолюдинам заборонялося носити каміння та золото з інкрустацією.

Характерні прикраси для Середньовіччя: шпильки для волосся, значки для капелюхів, каблучки, прикраси для зброї, брошки, браслети, ланцюжки з підвісками. Каблучки носили одразу на кількох пальцях. В епоху пізнього Середньовіччя користувались попитом прикраси для капелюхів. Вони виконували інформативну функцію – передавали повідомлення про свого власника (ініціали, короткі девізи, хобі).

У період Відродження основний акцент робився на красі людського тіла. Головну роль грала естетична цінність прикраси. І чоловіки, і жінки пишно прикрашали себе незалежно від статусу.

Завдяки освоєнню нових торгових шляхів, майстрам стали доступні нові матеріали. Доступ до алмазів з Індії, смарагдів та рубінів з Колумбії стимулював розвиток мистецтва огранювання. Якщо у Середні віки переважав інтерес до аурума, то у період Відродження — до каменів в оправі.

В прикрасах домінували рослинні мотиви, біблійні та міфологічні сюжети, морська тематика, портрети, пофарбовані емаллю.

Серед улюблених ювелірних виробів Відродження – нагрудні підвіски та прикраси до капелюхів. Матеріалом слугував кабошон неправильної форми або химерна перлина.

Прикраси періоду Ренесансу

Період Ренесансу

Період Ренесансу - це повернення до ідеалів античності. Вироби ювелірів оспівували красу природи та людини як її найвеличнішого творіння. З початком великих географічних відкриттів популярною стає морська тематика, особливо у Північній Європі: дельфіни, русалки, різні морські істоти, кораблі. Морські мотиви домінують у декорі підвісок, медальйонів, брошей.

З другої половини XVI століття найпоширенішою прикрасою стають брошки і пряжки на капелюхах, а також вензелі з літер імені. Жінки віддавали перевагу виробам з квітами і вставками з перлів, а чоловіки - аксесуарам, що підкреслюють їхнє хобі, ремесло.

Але все ж таки головною окрасою епохи Ренесансу вважаються підвіски. Їх носили не лише на верхній частині тіла, а й також на поясі. Підвіски зазвичай одягали на ланцюжок, кожна ланка якого була цілою рослинною композицією. З XVI століття в підвісках домінують алмази.

Самі підвіски виконували не лише декоративну функцію, а й використовувалися з прикладною метою: під ювелірні зубочистки, або під помандери для приховування неприємного запаху. Прикрашалися гравіюванням, емаллю, камінням, чорнінням.

Каблучки з камінням та печатками чоловіки носили одразу на п'яти пальцях. Деякі моделі були багатофункціональні: йшли з компасом, сонячним годинником.

Складні зачіски прикрашали хитромудрими головними уборами, підвісками, нитками з перлів, бісеру. З'явився також новий вид прикраси для зачіски – егрет (у вигляді пера, різних фігурок на капелюшки).

Романтизм у ювелірних прикрасах

Романтизм у ювелірних прикрасах

Соціально-політичні потрясіння на межі 18 і 19 століть, а саме: крах імперського режиму Наполеона, буржуазні революції, рух за національне визволення викликали хвилювання і невизначеність у суспільстві. Тогочасні романтики шукали втіхи у мріях про свободу та нове життя. На цій хвилі до 30-х років XIX століття у культурі сформувався новий напрямок романтизм.

Романтичні настрої тієї доби визначили появу сентиментальних прикрас. Це були пам'ятні браслети з мініатюрою в центрі, жалобні каблучки зі вставками з оніксу, медальйони з фото, локонами коханих. Прикраси приховували від сторонніх, оскільки їм надавали особливої інтимності.

Прикраси ХVII-ХIХ століття

Прикраси ХVII-ХIХ століття

Після наполеонівських воєн туга за втраченими мріями охопила Європу. У ювелірній галузі формується низка неостилів (неоготика, необароко, неоренесанс, неокласицизм), які оспівували минуле. Захоплення тим чи іншим стилем виникало і проходило так швидко, що часом вони змішувалися між собою.

Період 1830-х років - розквіт в Англії вікторіанського стилю. Йому характерні чуттєвість, романтичність, помпезність. Вбрання щедро прикрашали камінням та всіляким декором. Камеї з зображеннями людей, пам'ятні вироби зі вставками, прикраси з агату стали національним брендом Англії. Поряд із золотом та сріблом створювалися прикраси з алюмінію/сталі.

Декольтовані сукні тієї епохи (з корсетом, широкою спідницею та рукавами) пишно прикрашали камінням. Для денних виходів використовували агати, малахіт, сердолік, онікс, корали. З 1860-х років виникла мода на гранати та бірюзу, ймовірно, під враженням від коштовностей Сходу. Дрібною бірюзою обсипали візерунки, а велике каміння поміщали в зубчасті оправи і оздоблювали ними парадні луки.

На виготовлення бальних прикрас йшли яскраві смарагди, рубіни, сапфіри та, звичайно, діаманти. Особливо цінувалися солітери. З великих каменів виготовляли намисто та сережки, а дрібними виділяли кольорові камені, камеї та мініатюри.

Неабиякого поширення в середині століття набув стиль неоренесанс, основоположником якого вважається паризький ювелір Ф.Меріс. Значним попитом серед прикрас користуються моделі з об'ємними деталями (зі сфінксами на браслетах, фігурками-статуями на шпильках), а також вироби на чоло, подібні до тих, які носили італійки за часів Леонардо да Вінчі.

Неогрецький стиль наприкінці 1860-х рр. приніс із собою тему грецьких та етруських прикрас. Камеї, мозаїки, пальметти - всі ці та інші мотиви античного мистецтва знову почали прикрашати каблучки, намиста, браслети, підвіски-амфори. Візерунками з дрібного зерна оздоблювали браслети та медальйони.

Небувала кількість археологічних розкопок у 18-19 століття (відкриття Помпеї, Трої та Мікен, початок скіфської археології) сприяла розвитку в декоративному мистецтві нового стилю – археологічного Відродження. Ювелірні прикраси не просто повторювали мотиви стародавніх виробів, а й точно копіювали їх. Епоха історизму залишила після себе багато великих імен, таких як Ф. Меріс, Л. Картьє та Ф. Бушерон, К. Фаберже, П. Кастеллані. Останній розкрив секрети найтоншого зерна та філіграні, якими славилися стародавні греки та етруски. Ювелірні вироби Кастеллані з дрібнокованого золота у поєднанні з барвистими мозаїками, різьбленими каменями й емаллю вважаються шедеврами того часу.

Стиль археологічного Відродження підтвердив істину, що повага до минулого формує майбутнє, а всі новатори черпають натхнення у напрацюваннях попередників. Недарма кажуть, що “все нове — це добре забуте старе”.

Дорогоцінності у стилі модерн (ар-нуво)

Дорогоцінності у стилі модерн (ар-нуво)

Метод створення прикрас шляхом запозичення старих стилів рано чи пізно мав себе вичерпати. Так і сталося наприкінці 18 століття. Майстри зважилися на створення нових дизайнів, а не старомодних. Новий стиль черпав натхнення у красі природи, зачаровував витонченістю форм. Популярними стають прикраси у формі птахів, листя, квітів. Ювеліри використовували у виробах напівпрозору емаль, яка створювала ефект вітража. Така технологія дозволила з точністю відтворювати предмети флори.

Ювеліри епохи модерну оспівували красу та гармонію природи, тому всі прикраси мали щось спільне:

  • Плавні, вигнуті лінії, що нагадують стебла рослин;
  • Ніжні пастельні тони без яскравих контрастів;
  • Звернення до фігурок казкової німфи;
  • Мотиви флори та фауни;
  • Використання срібла, слонової кістки та напівпрозорої емалі.

Ювелірні вироби ар-деко

Ювелірні вироби ар-деко

Ця дивовижна епоха декадансу, джазових вечірок, пишного гламуру, а також промислового перевороту в науці й техніці. Ар-деко кардинально вплинув на все ювелірне мистецтво і визначив його подальший розвиток.

Новий стиль народився у центрі Парижа між двома світовими війнами. Його завданням стало відтворити ілюзію благополучного та безтурботного життя для повоєнного покоління. Ар-деко - стиль дорогої та солідної красивості, призначений для "середнього класу". Ювелірна мода стала більш відвертою, навмисною та зухвалою. Колишню м'якість ліній змінили геометричні форми.

Ювеліри почали використовувати в декорі прямі лінії, яскраве каміння, платину+біле золото. Поряд із класикою з'явилися неординарні екзотичні вироби. Майстри віртуозно поєднали у виробах єгипетські, перські, індійські, японські, грецькі, китайські мотиви. В результаті у продажу з'явилися нові прикраси з барвистою, складною композицією. Вони визначили справжню революцію у декорі виробів у 20 столітті.

Ар-деко породив цілу низку культових прикрас. Першопрохідниками стилю стали ювелірні будинки Van Cleef & Arpels та Cartier. Наприклад, Van Cleef & Arpels придумав "таємне" кріплення каменів, а також огранювання "калібр". Камені розташовувалися впритул один до одного, створюючи мозаїку, під якою ховався метал.

Крім того, в той період, у 1920-х роках, Ж. Картьє випустив свою легендарну колекцію Tutti Frutti, надихнувшись подорожжю Індією. Вперше у своїй колекції він використав індійські гравіровані сапфіри, рубіни та смарагди. Майстри вигадали також "білий ар-деко" - це поєднання білої платини та діамантів + чорного оніксу з емаллю. Згодом прийом назвали "шкірою пантери", а чорна дика кішка стала головним символом Cartier.

А ось жовте золото та платина перестають бути головними металами тієї доби. Все популярнішим стає біле золото та золото з паладієвим покриттям. Замість діамантів почали використовувати яскраве каміння. Тому підтвердження - легендарне тріо браслетів від будинку Van Cleef & Arpels з трьома видами напівдорогоцінного каміння (перидотами, цитринами та аметистами). Ці нововведення змінюють погляди. Дизайн починають цінувати більше, ніж вартість матеріалів.

Прогрес у промисловості зробив коштовності більш доступними. Серед наречених стають популярними заручальні обручки з діамантами, яскраві екстравагантні прикраси, а також прикраси-трансформери. Коштовності починають активно носити з повсякденним одягом, а не лише на вихід.

Ар-деко ще називають "епохою перлів". Культову прикрасу 1920-х, нитку перлів, Г. Шанель перетворила на класику. Тогочасні модниці вибирають пов'язки на голову з інкрустацією, довгі сережки, широкі браслети та великі каблучки.

Ар-декор зберігає свою популярність на фоні сучасних хмарочосів та нових авто, хоча йому вже понад 100 років! У чому причина? В універсальному, вишуканому дизайні, який чудово відповідає сучасним мінімалістичним тенденціям. Цей стиль має непідвладну часу елегантність, яка перегукується з модою 21-го століття. Дотепер на вінтажних аукціонах за такі прикраси готові віддати нечувані гроші.

У 2019 році на торгах у Женеві продали браслет Cartier 1927 року з сапфірами та діамантами за понад 6,1 млн доларів!

Прикраси в Китайській імперії

Прикраси в Китайській імперії

У Китаї прикраси грали особливу семантичну роль, підкреслюючи соціальне становище, ранг свого власника. Примітно, що у Піднебесній цінувалися усі мінерали природного походження. Вони використовувалися як оберег. Китайці віддавали перевагу золоту та сріблу. Привілейованим камінням були нефрит, перли, корали. Камені мали давню символіку. Наприклад, перли були пов'язані з буддизмом, де асоціювалися з символічною коштовністю (мані), що означає самого Будду. У період династії Цин крупними морськими перлами прикрашали рангові прикраси імператора та аристократії. А ось алмаз, улюбленець західних ювелірів, не знайшов застосування у традиційних китайських прикрасах. Рожеві перли, кольорові сапфіри, рубіни цінувалися більше, ніж король усіх каменів.

Перші золоті сережки у вигляді кілець і однозубі шпильки (цзи) в техніці лиття виявили у стародавніх похованнях під Пекіном.

Прикраси активно використовувалися в чоловічому та жіночому костюмах, а також у дитячому (у головних та нагрудних амулетах). Для дорослих існували офіційні/рангові прикраси та повсякденні.

Парадними прикрасами імператриць, знатних дам вважалися велика шпилька "бу-яо" з підвісками та діадема. У період правління маньчжурів ранговими прикрасами імператора і аристократів були золоті дракони, а відзнаками імператриць - золоті фенікси.

Поясні прикраси (пряжки, підвіски, накладні пластини) були характерними прикрасами чоловічого костюма. Імператорський пояс прикрашали чотири золоті накладки, оброблені рубіном та перлами. До бічних пластин кріпилися бічні підвіски.

Жінки носили сережки, гребені, прикраси у вигляді квітучих гілок, комах та птахів, намисто з каменю чи скла, підвісні амулети, зап'ясткові парні браслети.

Ювелірні вироби Індії

Ювелірні вироби Індії

Одна з найзагадковіших країн Сходу, Індія, відома своїми ювелірними виробами з унікальним дизайном.

На сьогоднішній день Індія – одна з найбільших споживачів золота у світі. Щорічно країна імпортує близько 1000 тонн золота на рік!

Згідно з археологічними даними, вже в III столітті до н. на території Індії процвітало ювелірне ремесло. Про прикраси індійських героїв оповідають вже «Махабхарата», «Рамаяна».

Для індійських володарів коштовності були насамперед елементами констатації влади, соціального статусу і лише після всього перерахованого — демонстрацією особистого багатства. Перші намиста, браслети, обручки, знайдені в індійських містах, були виготовлені з міді, золота, срібла, кістки, каміння, черепашок, а також кераміки. Прикраси пізнього періоду демонструють сильний вплив греків після вторгнення армії А.Македонського.

Індійські майстри є творцями унікальної техніки "кундан" (камені немов запечатують у каркас виробу з чистого золота). Спочатку такі розкішні прикраси створювали лише для еліти.

Найпопулярнішими прикрасами вважаються "наваратни", що в перекладі з санскриту означають "дев'ять самоцвітів" (рубін, перли, корал, гросуляр, синій сапфір, котяче око, жовтий сапфір, смарагд, алмаз). Це можуть бути каблучки, сережки, намиста, браслети та кулони. Наваратна вважається особливим оберегом, що відганяє зло, приносить щастя, мир та добробут.

У сучасній Індії популярні прикраси в етно-стилі, в яких поєднуються самоцвіти та орнаменти мехенді. Головним центром виробництва ювелірних прикрас є місто Джайпур, де щорічно проводиться міжнародна виставка дорогоцінних каменів та ювелірних прикрас. Тут також поширене мистецтво прикрашання виробів емаллю (мінакарі). На поверхню виробу наноситься гравіювання, яке потім заповнюється емаллю. Або ж беруться відлиті з металу заготовки, поглиблення яких заповнюють емаллю. У деяких варіантах емаль наносять виключно на скло.

Одним із найбільших постачальників ювелірних виробів є місто Джалгаон, яке славиться високою якістю золота, за що й отримало свою другу назву — «Золоте місто». А ось філігранними виробами зі срібла знані на весь світ ремісники з Орісси.

Північна Індія, а саме Джамму і Кашмір, славляться своїми прикрасами з камінням, а саме з синіми сапфірами. Тутешні дорогоцінні камені цінуються більше, ніж добуті в Бірмі, Східній Африці, Шрі Ланці, Таїланді.

Сьогодні в Індії популярні прикраси різних стилів, зроблені під старовину, в етнічному, а також з ультрамодним дизайном.

Ювелірні прикраси у Північній та Південній Америці

Ювелірні прикраси у Північній та Південній Америці

Північна та Південна Америка є міксом культур і традицій. На американському континенті золото почали обробляти ще на початку ІІ тис. до н.е. На розвиток ювелірної галузі вплинуло відкриття золотих родовищ у Центральних та Західних Кордильєрах, а також розсипів у долинах Анд. Індіанці збирали розсипне золото і плавили його у зливки.

Давньоіндіанські ювеліри створювали корони, важкі сережки, що відтягують вуха, химерні нагрудні пластини, жезли. Особливо цінувалися браслети та намисто з фігурками ящірок, змій, мавп, риб, птахів, жаб. Вони вважалися священними, тому що індіанці вірили, що боги набувають обліку звірів. Ті, хто хотіли заслужити благословення богів, щедро прикрашали себе такими виробами.

Колумбійські ювеліри використовували в основному золото та мідь. Найбільш затребуваним сплавом був тумбага (сплав золота + міді), з якого робили предмети зі складним орнаментом. Техніка позолочення надавала виробам вигляду чистого золота.

Ювелірні вироби сьогодення

Ювелірні вироби сьогодення

Ювелірні вироби сьогодення поєднують у собі традиції та сучасні технологічні рішення. Прикраси у 21 столітті стали невід'ємною частиною чоловічого та жіночого образу. Тепер це не тільки соціальний маркер, а й спосіб виразити себе. У виробах дедалі більше цінуються самобутність та індивідуалізм. Технологічний прогрес розширює творчі здібності ювелірів. З'являються нові матеріали та методи (3D-друк, лазерне різання та гравіювання), які дозволяють створювати складні рельєфні візерунки, орнаменти, написи на металі. Популярними стають вироби з рельєфними візерунками та об'ємними елементами.

Крім цього, сучасні прикраси все більш функціональні. Тепер вони можуть змінювати форму/розмір, доповнюватись декоративними елементами/механізмами, світловими ефектами або іншими інтерактивними елементами.

Одне з головних відкриттів нашого часу – синтетичні мінерали. Зокрема, йдеться про фіаніти, кристали Swarovski. Синтетичні мінерали навчились робити настільки органічно, що помітити різницю між натуральним і штучним каменем під силу тільки спеціалістам.

Диктуючи певні тренди (мінімалізм чи багатошаровість, геометричні форми ітд), сучасна мода зберігає за споживачем широкі можливості для самовираження. У цьому головна відмінність сучасної епохи від минулих.

У тренді сезону 2023 року геометричні форми, кулони з символікою, насамперед українською, рослинні мотиви, етнічні орнаменти. Ознайомитись із усіма новинками ви можете на сайті нашого інтернет-магазину diamant.ua.

Сookies
Продовжуючи користуватися сайтом diamant.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з публічною офертою, положенням про конфіденційність і погоджуєтеся з використанням файлів cookie.
Прийняти
Детальніше →